Еліта: Жінка-УКРАЇНКА

3 листопада на 91-му році життя помер український поет Іван Семененко – представник Лаврської школи поезії та член Національної спілки письменників України. Про смерть митця повідомив Український інститут книги.

Іван Семененко народився 11 вересня 1936 року на Київщині. У 16 років він спробував утекти з Радянського Союзу до української діаспори в Канаді. Однак у Грузії юнака затримали, а згодом засудили до десяти років ув'язнення в мордовських політичних таборах. На волю він вийшов у 1956 році.

Після звільнення Семененко навчався на факультеті французької філології Київського інституту іноземних мов. Захопився західноєвропейським модернізмом, читав класиків в оригіналі та почав писати верлібри.

У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника в газеті «Декада» опублікували його вірш «До Вітчизни». Однак інші видання відмовлялися друкувати твори автора, звинувачуючи його в «буржуазному націоналізмі». За поетом також стежили співробітники КДБ.

На початку 1980-х років Семененко працював пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва, розташованій на території Києво-Печерської лаври. Саме там він зблизився з поетами Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою. Їхнє творче середовище згодом отримало назву Лаврської школи поезії.

Серед поетичних збірок Івана Семененка – «Святом прокушений простір», «Обшири з горла предка», «Даруємо так вітру молоток», «Архіпелаги – Атоли» та «Нерозривне сонце».

У 2016 році його твори увійшли до «Антології української поезії XX століття», укладеної Іваном Малковичем. Окремі добірки поезій публікувалися в журналах «Сучасність» і «Світовид».