Новини

Оголошено цьогорічних лауреатів Премії імені Павла Правого (Павла Бондаренка)

4 жовтня 2026 року напередодні других роковин відходу у вічність українського письменника, журналіста, блогера, автора науково-популярних видань, лауреата премії видавництва «Смолоскип» Павла Бондаренка (1970-2024) Капітула премії провела засідання із визначення лауреатів 2026 року.

Журі відзначило високий рівень поданих до розгляду книжок, присвячених різним етапам і постатям української історії. Тексти, що презентують украй потрібний для українського сьогодення жанр науково-популярної літератури, написані з використанням значного обсягу джерел, зокрема й архівних. Та найголовніше, що кожна має свій авторський стиль, де ерудиція поєднується із легкістю й образністю викладу.

У Києві відбудеться вечір пам’яті етномузиколога Михайла Хая

16 жовтня в Музеї Івана Гончара відбудеться концерт-вечір пам’яті Михайла Хая – видатного етномузиколога, дослідника української традиційної музики та засновника гурту «Надобридень».

Михайло Йосипович присвятив життя збиранню й дослідженню українського музичного фольклору, залишивши великий архів записів із різних регіонів України. Він послідовно відстоював автентичність народної музики, дбаючи про точне відтворення мелодій, традиційного інструментарію та манери виконання.

Під час вечора музиканти гурту «Надобридень», створеного понад 30 років тому, виконають мелодії з архіву дослідника, продовжуючи справу збереження української музичної спадщини.

Уряд затвердив нові правила використання пам’яток культурної спадщини

Кабінет Міністрів України затвердив порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини та їхніх територій. Документ встановлює єдині принципи охорони історичних об’єктів, визначає вимоги до їх утримання та обмеження, які мають запобігати пошкодженню й руйнуванню пам’яток.

Порядок передбачає розроблення спеціальної науково-проєктної документації, у якій визначатимуть умови утримання пам’яток, порядок і періодичність ремонтів, а також обмеження щодо земляних, будівельних, шляхових та інших робіт, здатних зашкодити об’єктам культурної спадщини.

Окремі вимоги стосуватимуться використання територій пам’яток. Документація визначатиме дозволені й заборонені види діяльності, обмеження щодо використання земель та параметри нового будівництва, зокрема допустиму висотність забудови. Також передбачено заходи для збереження історичного ландшафту, панорам і силуетів.

Розпочато прийом дебютних книг на здобуття премії імені Михайла Дубова

Рівненська обласна організація Національної спілки письменників України оголосила прийом дебютних книг на здобуття літературної премії імені Михайла Дубова.

Премію заснували у 2011 році з ініціативи письменника Анатолія Криловця для увічнення пам’яті українського поета Михайла Дубова (1958–1991).

Премія присуджується за кращий літературний дебют або першу книгу в номінаціях «Поезія», «Проза», «Літературна критика і літературознавство», а також за високохудожні твори для дітей та молоді.

Оголошено прийом книг на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Павла Тичини

До 1 грудня 2026 року триває прийом поетичних книжок на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Павла Григоровича Тичини. Засновник премії – Національна спілка письменників України.

На здобуття премії приймаються збірки поезій, надруковані протягом останніх трьох років. Книги необхідно надіслати у трьох примірниках Новою поштою, відділення № 250 (з доставкою), до Літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини в Києві.

Адреса: м. Київ, вул. Терещенківська, 5.
Отримувач: Онопрієнко Юлія Іванівна.
Телефон: 063 737 22 85.

У Катовицях презентують польсько-українську антологію «Коли домом є хтось»

6 листопада о 18:00 у Театрі «Корез» у Катовицях відбудеться презентація книги «Коли домом є хтось. Польсько-українські історії про життя разом» – антології 21 оповідання польських та українських авторів і авторок.

Це книга про людей, зустрічі, любов і дружбу, тугу за домом та нові початки. Про те, як змінюється життя, коли поруч з’являються люди з іншою мовою, культурою та власною історією. Герої оповідань закохуються, сваряться, знаходять друзів, починають життя заново й поступово вчаться бути поруч.

Ідея антології народилася у грудні 2024 року. Відтоді вона об’єднала польських та українських авторів, які через літературу розповідають про досвід зустрічі, життя разом і пошук порозуміння понад кордонами.

Тараканівський форт на Рівненщині отримав охоронний статус

Тараканівський форт, одну з найвідоміших фортифікаційних споруд України другої половини ХІХ століття, внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Відповідне рішення ухвалило Міністерство культури України.

Форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів у долині річки Іква. Його звели на вершині пагорба за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Споруда є характерним зразком фортифікаційної архітектури другої половини ХІХ століття.

«Тараканівський форт – унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Занесення таких об’єктів до Державного реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження», – зазначила міністерка культури України Тетяна Бережна.

Всеукраїнська літературна премія імені Платона Воронька оголошує прийом робіт

Розпочато прийом заявок на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Платона Воронька. Організаторами конкурсу виступають Київська міська організація Національної спілки письменників України та Творче об’єднання дитячих письменників. Премія відзначає найкращі оригінальні твори для дітей українською мовою в трьох номінаціях:
  • Краща поетична книжка для дітей

  • Краща прозова книжка для дітей

  • П’єси для дітей

У Вікіпедії стартує Тиждень української мови 2026: долучитися може кожен

1 жовтня в українській Вікіпедії розпочнеться Тиждень української мови 2026. До 25 жовтня всі охочі зможуть створювати нові та поліпшувати наявні статті про українську мову, літературу та пов’язані з ними теми.

Тиждень української мови проводять громадські організації «Вікімедіа Україна», «Творча еліта України» спільно з Міністерством культури України з нагоди Дня української писемності та мови, який в Україні відзначають 27 жовтня. Кампанія продовжує традицію тематичних тижнів, започатковану у 2021 році.

Пам’ять як спротив – відбудеться виставка

У Національному музеї Революції гідності відбудеться тематична зустріч, присвячена річниці відкриття Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років у Биківні

Час: 21 вересня 2026 року з 17:00 до 19:00.
Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (м. Київ, майдан Незалежності, 18/2, Київ, 2-й поверх Будинку профспілок).

ЦРБ «Свічадо» запрошує до клубу шанувальників української мови

Протягом трьох років у Центральній районній бібліотеці «Свічадо» Святошинського району міста Києва працює клуб української мови «Мовна варта».

Опікується цим проєктом Ірина Бондаренко – магістр української філології, випускниця Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Ірина наголошує: «“Мовна варта“ — це не урок і не лекція. Це дружня атмосфера, жваве спілкування, цікаві мовні відкриття та простір, де не страшно помилятися, адже саме так ми вчимося. Кожна така зустріч допомагає не лише краще пізнати українську мову, а й полюбити її ще більше».

Студії мовного клубу насичені цікавою та актуальною інформацією, ілюстративними матеріалами, різними видами робіт, інтерактивними формами комунікації. Крізь призму лексики / граматики української мови учасники «Мовної варти» торкаються актуальних тем суспільного, культурного життя в Україні, а також основ психології спілкування. На заняттях гуртківці опановують різні шляхи поліпшення власного мовлення українською.

Сергій Пантюк – про гриби, ліс, родинну традицію, творчість і «гриботерапію»

«Грибник з колиски» – так називає себе письменник, поет, журналіст і військовослужбовець Сергій Пантюк. Любов до тихого полювання він успадкував від прабабусі та мами, а нині ділить це захоплення з дружиною Тетяною Шептицькою.

У відвертій і напрочуд живій розмові Сергій Пантюк розповідає про свої улюблені гриби, родинні «лісові» секрети, місця, яких не видає навіть друзям, грибні страви, творчість і те, чому похід до лісу може стати справжньою терапією. Є в розмові й гумор, і воєнний досвід, і роздуми про природу та людину.

А ще Сергій жартує: «Пора ставати коучем у цьому напрямку і проводити велелюдні вебінари».

Об'єднати вміст