Новини

Триває прийом заявок на здобуття премії імені М. Г. Дерегуса за 2026 рік.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти повідомляє, що триває прийом заявок на здобуття премії імені М. Г. Дерегуса за 2026 рік.

Прийом документів триває до 20 жовтня 2026 року.

Премія імені М. Г. Дерегуса у 2026 році присуджується художникам за визначні твори (цикли творів) у сфері образотворчого мистецтва, що були створені (оприлюднені) протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за 6 місяців до їхнього подання на здобуття премії.

Померла народна артистка України Галина Яблонська

14 вересня на 99-му році життя померла народна артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Галина Гілярівна Яблонська. Про це повідомив театральний діяч Василь Неволов.

Галина Яблонська мала понад 70 років творчого стажу, була повною кавалеркою орденів Княгині Ольги, лауреаткою премії імені Марії Заньковецької, премії «БРОНЕК» та мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми. Вона створила Героїчний театр «Пам’ять» та була почесною головою міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи».

Пам'яті Василя Стуса

Вересневі читання біля місця останнього спочинку Василя Стуса – це вже давня, але щороку все живіша й необхідніша традиція. Цьогорічна зустріч виявилася особливою за чисельністю учасників та дивовижною єдністю: сонячне світло, оберемки соняхів біля хреста і вірші, які лунали не як архівна класика, а як жива, гостра й гранично актуальна розмова з сьогоденням.

Пам'ять як точка опори

Модератором читань вже традиційно виступив письменник та військовослужбовець Сергій Пантюк. Він наголосив, що регулярне повернення до Стусового слова – це не просто формальний ритуал вшанування, а запорука нашої внутрішньої стійкості:

«Неперервність цієї традиції читання Стусових текстів є важливою, адже йдеться не лише про пам'ять, а й про те, що нас тримає. Поет живий, допоки звучать його вірші, допоки до нього приходять і допоки він цікавий різним людям».

На Волині відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Лісова пісня»

10–13 вересня 2026 року Волинь знову перетвориться на культурний і літературний центр України. Упродовж чотирьох днів у Луцьку, Ковелі, Колодяжному та урочищі Нечимне відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Лісова пісня», приурочений до 155-річчя від дня народження Лесі Українки, 115-річчя з часу написання драми-феєрії «Лісова пісня» та Дня міста Луцька.

Останні п’ять років через виклики пандемії та повномасштабну російську війну фестиваль відбувався у форматі літературних читань. У 2026 році «Лісова пісня» повертається до повноцінного живого спілкування з публікою, знову об’єднуючи митців, студентство, громади та закордонних гостей.

Започатковане 2001 року з ініціативи Волинської обласної організації Національної спілки письменників України свято має на меті привернути увагу до заповідних куточків Полісся, які надихнули Лесю Українку на створення «Лісової пісні». З 2018 року межі фестивалю суттєво розширилися: до традиційних локацій Ковельщини долучилося місто Луцьк, а сам захід набув більш масового та просвітницького характеру.

Василеві Стусу – поетові й громадянину. 2026

"Ми двічі не вмираємо. Ми сущі
раз – і навіки, і на все життя…"

Уже стало традицією для сучасних митців і громадських активістів збиратися біля могили Стуса, аби вшанувати пам’ять його та його побратимів – тих людей, які тримали на собі й виборювали український світ «на позвах з Московщиною».

Запрошуємо людей, для яких дорогі В. Стус, О. Тихий, Ю. Литвин і важливий той духовний та інтелектуальний спадок, який вони залишили, приєднатись до вшанувань.

"У прийдешнє" – світ побачила нова поетична збірка Міли Сонячної

Вийшла друком нова, вже сьома, збірка поезій Міли Сонячної під назвою "У прийдешнє". Обкладинку видання прикрасила картина Миколи Бригинця. Обсяг книжки становить 132 сторінки.

Збірка складається з трьох розділів, які розгортаються у декілька тематичних циклів. Кожен із них – це щира, тонка й прониклива історія ліричної героїні. Поезія Міли Сонячної вирізняється серед сучасних літературних голосів особливою атмосферою. У ній відчуваються аромати літнього гербарію, пізньої осені, мед та чорнобривці з маминого городу.

Авторка дбайливо й чутливо прописує найтонші порухи людського серця, створюючи вірші, що стають справжнім листям подорожника для душевних ран.

Оголошено лауреатів Всеукраїнської премії «Київська книга року»-2026

Інститут політико-правових та релігійних досліджень у 35-ту річницю Незалежності України оголосив лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року»-2026.

Премія покликана підтримувати творчих діячів, відзначати авторів, видавництва та представників творчої спільноти, які зробили вагомий внесок у розвиток і популяризацію української книжки, утвердження високих мистецьких стандартів та розвиток національного письменства.

Цьогоріч серед лауреатів премії – чимало відомих письменників, науковців, журналістів, митців і громадських діячів.

«Тисячовесна-2026»: державну підтримку отримають 546 культурних проєктів

За підсумками фінального етапу відбору державної програми підтримки української культури «Тисячовесна-2026» визначено 546 проєктів-переможців. На фінансування програми у державному бюджеті цього року передбачено 4 млрд грн.

Загалом експертна комісія розглянула 1215 заявок. Переможців визначили у шести категоріях:

  • «Візуальне мистецтво» — 77 проєктів;
  • «Перформативне мистецтво» — 133;
  • «Сучасна музика» — 144;
  • «Неігрові (документальні) фільми та серіали» — 70;
  • «Ігрові фільми та серіали» — 92;
  • «Фільми для дитячої аудиторії та анімація» — 30 проєктів.

Виставка графіки Василя Шандра

20 серпня по 13 вересня у ЦСМ «Білий Світ» експонуватиметься виставка графіки Василя Шандра «#наші_пейзажі». Художник досліджує механізм виникнення простору: момент, у який лінія і пляма перестають бути позначками й починають читатися як місце.
 
▪️Відкриття виставки відбудеться 20.08 о 18:00
▪️Виставка триватиме до 13.09
▪️Адреса: Київ, вул. Євгена Чикаленка, 21а
▪️Розклад роботи галереї: ср-нд – 11:00-19:00; пн-вт – вихідні. Вхід вільний
 
«#наші_пейзажі» – назва, яка з'явилася досить просто: більшість цих робіт художник підписував саме так, публікуючи їх у соцмережах. Перша з відомих датована 21 серпня 2019 року. Відтоді «#наші_пейзажі» поступово перетворилися на своєрідну серію, хоча спочатку не задумувалися як єдиний проєкт.

Ольга Ходацька: «Слово сьогодні має бути ліками проти розпачу та свідченням нашої незламності»

Ольга Ходацька – письменниця, педагогиня, громадська діячка та заступниця голови Київської «Просвіти». Вона належить до тих постатей, чиє слово лікує, гуртує та дає наснагу в часи найважчих випробувань. Переживши окупацію в Гостомелі на початку повномасштабного вторгнення, по-особливому відчула цінність людського життя, родини та підтримки.

Про поєднання педагогіки та письменництва, відповідальність літератури під час війни, культурний фронт Київської «Просвіти» та філософію проєкту «Поетичний млин» –  читайте в інтерв’ю.

Мінкульт формує каталог проєктів для презентації України на міжнародних самітах: де подати заявку

Міністерство культури України розпочало прийом заявок для формування каталогу готових культурних проєктів та ідей. Відбрані ініціативи представлятимуть країну на ключових міжнародних політичних та економічних подіях у 2026–2027 роках, зокрема на Всесвітньому економічному форумі в Давосі та Конференції з відновлення України.

Головна мета каталогу — системно презентувати українську культуру на світовій арені та посилити її видимість у глобальному контексті.

Хто може взяти участь? Долучитися можуть фізичні та юридичні особи, які працюють у таких сферах:

Російська агресія проти культури: росіяни пошкодили 1990 пам’яток культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури

Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.

За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.

Об'єднати вміст