Лерія Кот (справжнє ім’я Носова Альона Василівна) народилася 3 серпня 1997 року в селі Усівка Згурівського району Київської області.
Навчалася в Усівскій НВК (2003–2006) та Лизогубовослобідській ЗОШ (2006–2014). Зараз навчається в НПУ імені М.П. Драгоманова.
Дебютувала в газеті «Сільський Вісник» з твором «Нечемна Фіалочка» 2013-го року.
Вікторія Полісюк — народилася у 1989 році в місті Хмельницькому.
Учасниця багатьох виставок робіт із пластиліну. Розробляє моделі одягу. Написала книжку «Я БУДУ».
Відома у рідному місті, та поза його межами. Про її життя та творчість чимало публікацій у пресі, на радіо та телебаченні. Зокрема на телеканалі «1+1», обласному та Ізраїльському.
Має широкий кругозір, багато друзів. Цікава співбесідниця.
Важкою хворобою прикута до ліжка.
Наталія Степанюк — молода художниця з Хмельницького. В її картинах, навіть тих, що розповідають про події, які переживає наша країна, багато веселкових кольорів. Вони, ніби підтвердження того, що все у нас буде добре. Художниця не тільки в це вірить, а й робить все від неї залежне, щоб наблизити мить, коли над Україною розвіються хмари ворожості і смутку. Виручені за продаж власних картин кошти, віддає волонтерам, які направляють їх на підтримку українських захисників.
Тетяна Анатоліївна Кисляк (народилася в місті Прилуки Чернігівської області) — співачка, педагог, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, володарка Гран-прі Міжнародного конкурсу «Морська мушля» в Болгарії.
Освіта, кар'єра
В 1993 – закінчила Прилуцьку загальноосвітню школу та Дитячу музичну школу по класу фортепіано.
В 1997 – закінчила Прилуцьке медичне училище з червоним дипломом.
Я, чернігівчанка, Лілія Кузьменко. Чорний та білий колір, мінімалізм… Це – далеко не повний гербарій мого імені. Нині мені – 17 років, я – випускниця Чернігівської загальноосвітньої школи № 20. Маю виключно активне дозвілля, що дозволяє залишатися у центрі подій будь-де та в будь-який час. Народжена з любов’ю до літератури, просто обожнюю нашу таку чарівну українську мову!
Галина Литовченко народилася на Київщині. Закінчила Київський технікум радіоелектроніки (нині Коледж інформаційних систем і технологій). З 1976 по 1992 рік мешкала з родиною у військових гарнізонах на території Росії, Азербайджану та Литви. Працювала на різних посадах МО, перебувала на військовій службі. Після краху СРСР повернулася в Україну. З 1998 року мешкає в Криму.
Звуть мене Юлею. Друзі кличуть Совою, бо я цих птахів хворобливо люблю. Народилася в Дніпропетровській області, в селі Орлівщина. Мені 21 рік, студентка, вчусь на психолога. У 9 років виявилось, що я хочу і вмію писати вірші, тож дотепер і пишу. Вони, звичайно, не такі, як у дитинстві, але намагаюсь писати щиро! Я пишу про все, що люблю, все, що бачу, про все, що не дає мені спокою, а також і про те, що мені цей спокій дарує. Коли мої вірші знаходять відклик у серцях читачів, я роблюсь аж занадто спокійною! Тобто, дуже приємно, коли люди знаходять, щось для себе у твоїх віршах. Хочу поділитися з Вами! Ось!
Інна Ковальчук. Народилася і живу в місті Києві. Закінчила музичну школу по класу скрипки, спеціалізовану українсько-англійську школу №112 імені Т. Г. Шевченка зі срібною медаллю, філологічний факультет КНУ (диплом з відзнакою), аспірантуру за спеціальністю «Сучасна російська мова».
Все життя працювала в галузі міжнародних зв'язків – керівником служби зовнішніх зв"язків концерну «Наука» Міннауки України, служби зовнішніх зв'язків АТ ХК «Київміськбуд», керівником міжнародної служби народного депутата України Поляченка В. А., Почесного консула Республіки Чилі в Україні з правами державного нотаріату.
Ірина Шевченко народилася 17 листопада 1994 року в невеличкому місті Конотоп, що на Сумщині. З дитинства любила співати, а коли підросла, напевно зрозуміла, що українська народна пісня – то її минуле, теперішнє і майбутнє. Тому, закінчивши 9 класів школи, поїхала на навчання до Сум. Вступила до вищого училища мистецтв і культури ім. Д. М. Бортнянського на спеціальність «Народне пісенне мистецтво». Здобувши диплом бакалавра, продовжила здобувати освіту і попрямувала до славетного міста Ніжин.