Еліта: Жінка-УКРАЇНКА

Читачі добре знають Інну Ковальчук за її глибокою поезією, яка торкається найпотаємніших струн душі, за елегантними перекладами з болгарської та македонської, за її затишними казками для дітей та захопливими оповідями про Київ. Вона лауреатка численних престижних премій (зокрема ім. Павла Тичини, ім. Василя Мисика, ім. Михайла Коцюбинського, ім. Катерини Мандрик-Куйбіди) та членкиня міжнародних письменницьких спільнот.

Але справжнє мистецтво слова полягає в тому, щоб у найважчі часи вміти дарувати людям світло. Збірка гумору «Сміховишуки» стала саме таким ковтком свіжого повітря і для цивільних читачів, і для наших бійців на фронті. Про те, як народжується доброзичлива усмішка, чому писати гумор часом легко, а часом відповідально, та чого чекати від нової книжки «І сміх, і гріх», ми поспілкувалися в цій щирій і теплій розмові.

Вебсайт «Еліта» (elita.org.ua) внесено до Реєстру суб’єктів у сфері медіа. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення під час чергового засідання зареєструвала 14 нових суб’єктів у сфері медіа, серед яких – два вебресурси: «Еліта» та «Читомо».

Цього разу найбільше нових реєстрацій припало саме на онлайн-медіа. До Реєстру також внесено сторінки у Facebook та Instagram, електронну газету, нелінійні медіа та провайдера аудіовізуальних сервісів.

Віктор Васильчук. Між коханням і війною: роман для широкого кола читачів – Біла Церква: Час Змін Інформ, 2026. – 248 стор.

Часто (ой, дуже часто!) ловлю себе на думці, що нічого на цьому білосвіті  не відбувалося б, якби н існувало почуття любовності у всіх його вимірах. Бо ж таки по-своєму стали невіддільними закоханість особистості у ріднокрай і в родину та інтимність почуттів.

І цей взаємозв’язок (хочемо того чи ні) відображає література розмаїттям виражальних форм. Оскільки на цю тему можна довгенько теоретизувати, висловлюючи різні думки, то волію зупинитися тільки на романтиці. Тим паче, що не треба шукати текст для підтвердження розмірковувань – на робочому столі з’явився роман «Між коханням і війною» Віктора Васильчука з Коростеня на Житомирщині.

Будь ласка, столик на двох: збірник творів / Міла Сонячна. Київ : Автограф, 2019. 207 с.

Усе було підготовлено до традиційного написання передмови: вірші прочитано, обмірковано, набуто необхідного аналітично-критичного натхнення, увімкнено комп’ютер і вже набрано заголовок — «Передмова»... Чомусь подумки фрази вибудовувалися ваговиті, академічно-стримані, насичені літературознавчою термінологією й сухі та тверді наче прострочені бублики. Водночас якась інтуїція підказувала: ну не можна інтимну лірику увібгати в прокрустове ложе літературного аналізу: порівняння, епітети, гіперболи, асонанси, епіфори, метафори, анафори та інші всілякі
«-фори»... Щось не так. За цією безликою черствістю можна втратити важливе. Не знаю що, але вкрай важливе...