У Харкові з 28 по 30 серпня відбудеться книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок 2026», який об’єднає понад 50 письменників, музикантів та інших діячів культури. Про це Суспільне Харків повідомили у Благодійному фонді Сергія Жадана. Події фестивалю розгорнуться на двох сценах. Відкриє триденну програму концерт гурту Курган & Agregat.

Програма фестивалю охоплює виступи провідних українських авторів та митців:

Читачі добре знають Інну Ковальчук за її глибокою поезією, яка торкається найпотаємніших струн душі, за елегантними перекладами з болгарської та македонської, за її затишними казками для дітей та захопливими оповідями про Київ. Вона лауреатка численних престижних премій (зокрема ім. Павла Тичини, ім. Василя Мисика, ім. Михайла Коцюбинського, ім. Катерини Мандрик-Куйбіди) та членкиня міжнародних письменницьких спільнот.

Але справжнє мистецтво слова полягає в тому, щоб у найважчі часи вміти дарувати людям світло. Збірка гумору «Сміховишуки» стала саме таким ковтком свіжого повітря і для цивільних читачів, і для наших бійців на фронті. Про те, як народжується доброзичлива усмішка, чому писати гумор часом легко, а часом відповідально, та чого чекати від нової книжки «І сміх, і гріх», ми поспілкувалися в цій щирій і теплій розмові.

Міністерство культури України спільно з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» започаткували нову щорічну літературну премію «Воля». Вона відзначатиме сучасну українську літературу та книжки іноземних авторів про Україну. Прийом заявок від українських видавництв триватиме до 19 серпня 2026 року.

Премію засновано за підтримки ПриватБанку. Партнером проєкту виступає кафедра літературознавства імені В. Моренця НаУКМА.

Вебсайт «Еліта» (elita.org.ua) внесено до Реєстру суб’єктів у сфері медіа. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення під час чергового засідання зареєструвала 14 нових суб’єктів у сфері медіа, серед яких – два вебресурси: «Еліта» та «Читомо».

Цього разу найбільше нових реєстрацій припало саме на онлайн-медіа. До Реєстру також внесено сторінки у Facebook та Instagram, електронну газету, нелінійні медіа та провайдера аудіовізуальних сервісів.

15 липня, у День Української Державності, у Музей Авангарду відкрилася перша посмертна виставка українського художника Євген Ситнянський, життя і творчість якого були трагічно обірвані сталінськими репресіями.

Експозиція представляє творчу спадщину митця в широкому контексті українського мистецького середовища 1920–1930-х років і повертає до культурної пам’яті ім’я одного з представників покоління Розстріляного відродження.

Особливого значення події надає те, що Євген Ситнянський є прадідом Галини Дюговської — членкині Національної спілки художників України, яка продовжує традиції українського образотворчого мистецтва та докладає зусиль до збереження пам’яті про свого видатного предка.

Віктор Васильчук. Між коханням і війною: роман для широкого кола читачів – Біла Церква: Час Змін Інформ, 2026. – 248 стор.

Часто (ой, дуже часто!) ловлю себе на думці, що нічого на цьому білосвіті  не відбувалося б, якби н існувало почуття любовності у всіх його вимірах. Бо ж таки по-своєму стали невіддільними закоханість особистості у ріднокрай і в родину та інтимність почуттів.

І цей взаємозв’язок (хочемо того чи ні) відображає література розмаїттям виражальних форм. Оскільки на цю тему можна довгенько теоретизувати, висловлюючи різні думки, то волію зупинитися тільки на романтиці. Тим паче, що не треба шукати текст для підтвердження розмірковувань – на робочому столі з’явився роман «Між коханням і війною» Віктора Васильчука з Коростеня на Житомирщині.

Премія імені Павла Правого започаткована 2025 року на пошанування пам’яті українського письменника, журналіста, блогера, автора науково-популярних видань, лауреата премії видавництва «Смолоскип» Павла Бондаренка (1970-2024).

Премія вручатиметься щороку українському авторові за історичну публіцистику або науково-популярну книжку, що висвітлює цікаві та водночас дискутивні сторінки українського минулого. Премія спрямована на відзначення авторів, які не лише досліджують складні перипетії історії, а вміють незалежно мислити, будувати причинно-наслідкові зв’язки, оперувати значним обсягом матеріалу та володіють художнім словом.

Суто наукові дослідження на історичну тематику не розглядаємо.

З автором книжки, про яку піде мова, познайомилася зовсім нещодавно. Під час нашої розмови він багато говорив саме про свій роман. Навіть занадто багато. Зізнаюся, спершу така його впевненість у власному творі викликала в мене певну настороженість. Та коли взялася за читання, зрозуміла, чому Андрію Неруському так хочеться, щоб про написане ним чули, а головне – читали.

«Еґоїст» – це книга, яка запрошує до роздумів кожного, хто бодай раз будував стосунки, кохав, втрачав чи намагався зрозуміти себе й іншу людину. Автор пропонує власне бачення природи людських взаємин. Це бачення подекуди дискусійне, подекуди провокативне, але завжди таке, що спонукає мислити.

Можливо, це лише моє читацьке відчуття, але серед численних філософських роздумів автора я побачила одну особливо важливу думку про те, що здорові стосунки мають сенс лише тоді, коли жінка і чоловік є рівними у своїх правах, свободі вибору та відповідальності. Хіба ж насправді не так?! А ще сподобалося, що саме жінка посідає важливе місце в авторській концепції, де вона не як другорядна героїня чи об’єкт чоловічого кохання, а як повноцінна особистість, яка має право бути почутою, приймати рішення і залишатися собою.

Будь ласка, столик на двох: збірник творів / Міла Сонячна. Київ : Автограф, 2019. 207 с.

Усе було підготовлено до традиційного написання передмови: вірші прочитано, обмірковано, набуто необхідного аналітично-критичного натхнення, увімкнено комп’ютер і вже набрано заголовок — «Передмова»... Чомусь подумки фрази вибудовувалися ваговиті, академічно-стримані, насичені літературознавчою термінологією й сухі та тверді наче прострочені бублики. Водночас якась інтуїція підказувала: ну не можна інтимну лірику увібгати в прокрустове ложе літературного аналізу: порівняння, епітети, гіперболи, асонанси, епіфори, метафори, анафори та інші всілякі
«-фори»... Щось не так. За цією безликою черствістю можна втратити важливе. Не знаю що, але вкрай важливе...