У видавництві «Академія» вийшла книжка оповідань Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки», до якої увійшли 110 оповідань, серед яких є як класичні оповідання, так і оповідання, написані в стилі мінімалізму.
Українська література є зачинателькою мінімалізму в прозі, жанровою основою якого є коротке оповідання. У 1900 році вийшла книжка Михайла Яцкова «В царстві сатани», яка заклала естетику мінімалізму. «Гості», «Пегас», «Дитина», «Смерека», «Регіт трупа» та інші твори Яцкова – класика короткого оповідання.
Не знайомі з історією української літератури, американські літературознавці нав’язали світові думку, що мінімалізм у прозі заклав Ернест Гемінґвей своєю першою книжкою «Три оповідання і десять віршів», які з’явилася в 1923 році. У 1970-1980 роках в США активно досліджували американський мінімалізм і «брудний реалізм», і в цих дослідженнях генеалогію жанру короткого оповідання вивели з творчості Ернеста Гемінґвея і Реймонд Карвер. Хоча перша помітна збірка коротких оповідань Карвера «Будь ласка, помовч, будь ласка» вийшла тільки в 1976 році.
Вийшла друком нова, вже сьома, збірка поезій Міли Сонячної під назвою "У прийдешнє". Обкладинку видання прикрасила картина Миколи Бригинця. Обсяг книжки становить 132 сторінки.
Збірка складається з трьох розділів, які розгортаються у декілька тематичних циклів. Кожен із них – це щира, тонка й прониклива історія ліричної героїні. Поезія Міли Сонячної вирізняється серед сучасних літературних голосів особливою атмосферою. У ній відчуваються аромати літнього гербарію, пізньої осені, мед та чорнобривці з маминого городу.
Авторка дбайливо й чутливо прописує найтонші порухи людського серця, створюючи вірші, що стають справжнім листям подорожника для душевних ран.
Побачила світ збірка оповідань «Літо у вінку з любові» – перша спільна книжка українських письменниць Інни Ковальчук та Тетяни Череп-Пероганич. Видання об´єднало 20 прозових історій про людяність, родинні цінності, віру та підтримку у складні часи. Книжка вийшла друком у рамках видавничих ініціатив громадської організації «Творча еліта України», що покликані підтримувати сучасних авторів, відкривати нові обличчя в українській літературі та популяризувати рідне слово. Попри відмінність авторських стилів, збірка сприймається як цілісне художнє полотно. Ці оповідання про те, як любов, щирість і взаємодопомога стають надійною опорою у складні часи.
«Ми не прагнули вразити читача несподіваними сюжетами чи драматичними ефектами. Хотілося написати книжку, після якої на душі стане трохи світліше», – зазначає співавторка книжки Інна Ковальчук.
Особливою рисою видання стало його візуальне оформлення. У книзі використано акварельні роботи Марії Гончар – знаної в Україні майстрині художнього читання поетичного слова. Графічне поєднання тексту та живопису в гармонійну книжкову композицію втілила дизайнерка Марія Овсяникова.
Кілька слів про книжку поета з Кіровоградщини Віталія Савчука «Відроджена з попелу», яка нещодавно побачила світ у видавництві "Твори".
Збірка містить вірші громадянського та філософського спрямування. Її читаєш не поспіхом, вдумуючись, бо це поезія оголеного нерва, коли «останній нерв роздерто, мов папір», а зовні ще тримається усмішка:
Останній нерв роздерто, мов папір.
Назовні жарт - усмішка як з металу,
Вбиває думка - як це все "дістало"!
У простір виє здичавілий звір.
Може, мені так здалося, бо й у самої останнім часом настрій не надто веселий, але у прочитаних віршах Віталія Савчука (в рядках і між рядками) відчувається багато втоми і самотності, хоча ніяк не відчаю. І хай весна тут часто «незігріта», проте нишком підкрадеється надія, яка не залишає відчуття безвиході.
Про нову збірку Тетяни Шептицької «Випране й нове»
Віднедавна я все частіше почала начитувати та публікувати в соцмережах власні вірші, бо книжок, виданих невеликими накладами, вже немає - розійшлися. Почитати твори більше ніде. Так само й із поезією Тетяни Шептицької. Її тексти майже не знайдеш у відкритому доступі.
Але нині ще можна придбати нову збірку поетки «Випране й нове», яка нещодавно вийшла у видавництві ТОВ «Меркьюрі-Поділля» (м. Вінниця).
Вийшла в світ давноочікувана книжка вибраного української малої прози письменниці Марії Воробей під назвою "Сила землі моєї".
Нещодавно побачила світ друга книжка циклу «Київ знаний і незнаний» київської письменниці Інни Ковальчук під назвою "Легенди Києва: міфи і реальність".
У ній розповідається про найвідоміші давні та сучасні легенди міста. Київ завжди був оповитий містичним флером, майже на кожному кроці зустрічаються згадки про міфічні істоти, живуть прекрасні казки, частина з яких прийшла до нас іще з давньослов’янських часів. Для широкого кола читачів.
Придбати можна тут.
Нещодавно у тернопільському видавництві «Богдан» побачила світ нова книжка Сергія Пантюка для дітей «Фікус Бенджамін розповідає про щастя».
У творі письменник, доброволець, головний сержант ЗСУ Сергій Пантюк торкається актуальної проблеми – як говорити з дітьми про війну. Про війну, яка триває вже одинадцятий рік, і від якої потерпають і дорослі, і діти, на фронті, в тилу, чи в еміграції. Ця розмова письменникові вдається, хоч і відчувається, що бійцю із позивним «Сліва», який пізнав війну не з інтернет-новин, а наживо, іноді й складно дібрати легку форму висловлювання.
Орієнтуючись на молодших школярів, письменник обрав жанр повісті-казки, наповнивши її атрибутами дива (так, оповідачем виступає фікус Бенджамін, який опікується квітковим закутком у квартирі хлопчика Романа та його батьків) і казковими персонажами (Добрим Хатнім Духом – домовичком Добриком). Саме завдяки отакому казковому поєднанню різних світів Роман (Ромчик, Равлик) починає розмовляти із рослинами і Добриком, а його нові друзі здійснюють справжнє чудо, написавши листа про Ромчикового тата до самого генерала Залужного.
До власного короткого списку найзмістовніших та найцікавіших книжок для дітей про Чорнобиль — Олександра Єсаулова «Мамо, а що це було?» та Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі» — хочу віднині додати ще одну, яку написав журналіст, видавець, письменник, волонтер Костянтин Климчук, назвавши її «Літо, коли сонце стало чорним» (Біла Церква: Час Змін Інформ, 2023. — 108 с.).
Книжка побачила світ минулого року. Це повість для дітей середнього шкільного віку. Але читати її рекомендую всім: від малого до великого.
Чому я люблю такі книжки? Бо це історія. Навіть хай місцями художньо оздоблена авторами, та все ж про події реальні, які давно б вже могли і загубитися в часі, аби не оці письменницькі оповідки.
Трагічні долі, необдумані кроки влади, страшні наслідки, які й досі відгукуються багатьом, безліч сімей, які змушені були залишити свої домівки назавжди, смерті, довічні хвороби тих, хто гасив пожежу…
Презентація нової книги доктора філологічних наук, професора, журналіста Миколи Тимошика «Змосковлення Буковини» відбудеться в четвер, 21 березня 2024 в Національному музеї літератури України (Б. Хмельницького, 11), актова зала, початок о 15.30.«Завдяки масованій войовничій пропаганді в умовах панування в інформаційному полі винятково однієї, комуністичної, ідеології провідники цього режиму зуміли переконати десятки мільйонів людей у тому, що будують найкращу і найсправедливішу в світі державу комуністичного раю. Насправді ж породили своїми діями неймовірну вакханалію незнаного доти в світовій цивілізації за масштабами і наслідками терору, що став початком геноциду цілого українського народу.
Вшанування пам’яті київського Мецената Григорія Гладинюка (1833-1911)
1 грудня, п’ятниця, 2023 року о 15.00. Національний музей літератури.
Київ. Вулиця Богдана Хмельницького, 11
Григорій Гладинюк – Людина, яка «зробила сама себе»
Час повертати своє… – ключові слова російсько-української війни, яка триває не одне століття. Із ними наше героїчне ЗСУ деокуповує землі півдня та сходу. Із ними чекає на деокупацію понівечена, зневажена тими ж зайдами й Історія, у якій для нас важливі кожний рядок, подія, приклад опору, жертовності, кожна постать, духовні надбання минулого. І ця праця потребуватиме значних зусиль не одного покоління.
У ці надважкі часи війни для багатьох прикладом можуть бути постаті минулого, які «зробили самі себе». В історії Києва немало таких імен. І серед них ім’я Григорія Гладинюка, кріпака з Волині, київського підприємця-благодійника з промовистого ряду київських меценатів: Галаганів, Терещенків, Ханенків, Симиренків, Бродських…
Це про нього книга Таїсії Шаповаленко «Спадок Григорія Гладинюка», що вийшла за підтримки КМДА у видавництві «Саміт-книга».