Еліта: Жінка-УКРАЇНКА

Будь ласка, столик на двох: збірник творів / Міла Сонячна. Київ : Автограф, 2019. 207 с.

Усе було підготовлено до традиційного написання передмови: вірші прочитано, обмірковано, набуто необхідного аналітично-критичного натхнення, увімкнено комп’ютер і вже набрано заголовок — «Передмова»... Чомусь подумки фрази вибудовувалися ваговиті, академічно-стримані, насичені літературознавчою термінологією й сухі та тверді наче прострочені бублики. Водночас якась інтуїція підказувала: ну не можна інтимну лірику увібгати в прокрустове ложе літературного аналізу: порівняння, епітети, гіперболи, асонанси, епіфори, метафори, анафори та інші всілякі
«-фори»... Щось не так. За цією безликою черствістю можна втратити важливе. Не знаю що, але вкрай важливе...

У вступі читаємо такі слова:

«Дорога в нікуди… і назад» — збірка спогадів та переживань самих авторів іхніх родичів, друзів, колег і земляків, яким судилося пройти через важкі випробування війною Шлях у невідомість на початку повномасштабного вторгнення, залишена домівка, окупація, розлука з рідними, повернення додому, волонтерство — кожна з історій у цій книжці е свідченням незламності та сили духу українців. Це не просто книжка — своєрідний дарунок нащадкам. Бо коли настане перемога, ці сторінки нагадають, якою ціною здобуто її».

Ця книжка — своєрідний альманах. Книжка болю, болю, від якого здригається тіло й душа. Це був початок. Але розум людський мас властивість фокусуватися на найважливішому в хвилини безвиході й... шукати вихід.

Павло Кущ, журналіст і письменник, подарував своїм читачам нову повість «Таємниця половецької онучки, або Не за степами» (видавництво "Друкарський двір Олега Федорова"), яка однаково зачепить і дітей, і дорослих. Це історія про маленьких українців, які опинилися в епіцентрі окупації. Вони не стоять осторонь, вони обирають боротьбу, мужність і небайдужість, навіть коли світ довкола здається страшним та несправедливим.

Книга написана у формі щоденника одного з хлопчаків, і вже з перших сторінок стискає серце: «Днями знавіснілі орки убили нашого друга Славка… Розстріляли беззахисного хлопця наче мішень». Ці слова  -  не просто сюжетний прийом, а щось, що відчуваєш глибоко в грудях. Тут є і сльози, і сміх крізь сльози, і маленькі радощі, і шалена жага до життя, що живе у юних героях.

Діти вигадують собі підпільні позивні. Вони смішні, кумедні, іноді абсурдні, але водночас промовисті. Це їхні маленькі коди свободи, їхній спосіб бути собою у світі, який намагається їх змінити. Вони вчаться хитрувати, виживати, підтримувати одне одного, наважуються ризикувати заради допомоги українським розвідникам, з якими зустрілися одного разу вночі, коли йшли виконувати своє особисте завдання...

Оксана Радушинська. Таємниця Чарівної Криниці Дощу -- К.: Знання, 2025 -- 109 с.

Сюжет, де герої міняються місцями, підмінюють одне одного і якийсь час живуть життя того, кого підмінили, уникаючи викриття, не є новим для української, ні для світової літератури. Разом із тим, такий сюжет майже завжди виграшний, оскільки читач, ніби збоку, спостерігає за перипетіями, в які потрапляє “підміна”, і від того почувається більш обізнаним за інших героїв художнього твору.

На сценарії підміни побудований сюжет казки Оксани Радушинської “Таємниця Чарівної Криниці Дощу”.

На початку історії дівчинка-дачниця Василинка міняється місцем зі своєю копією Блискавкою, яка мешкає у небесному князівстві.

Любов, війна та інші збочення : роман / Костянтин Климчук. — Біла Церква : Час Змін Інформ, 2025. — 388 с.

У часи великих потрясінь література стає дзеркалом не лише суспільства, а й окремої людини. Роман Костянтина Климчука «Любов, війна та інші збочення» не дозволяє лишитися байдужим своєму читачеві. У центрі його уваги не абстрактна історія війни, а людські долі, змінені нею назавжди.

Головний герой Андрій – журналіст, який знає, що таке передова не з репортажів колег, а з власних поїздок на схід. Його тексти правдиві, без прикрас. У своїй справі Андрій неабиякий професіонал. Та все ж він не є героєм у традиційному розумінні. Адже має слабкості, нерідко губиться в почуттях, і часто шукає «порятунок» у алкоголі. Проте саме ця його «недосконалість» робить персонажа живим і впізнаваним.