Еліта: Жінка-УКРАЇНКА

В бездонній глибині

Що ти шукаєш у моїх очах:
на запитання відповідь колишню?
Чи маєш ще властивість пробачать
Те, що так сталось, і чому так вийшло.

Вдивляєшся невпинно в далечінь,
Глибокий зміст шукаючи даремно.
Зриваючись в блакиті знов полинь,
Замайорій у синяві знаменом.

Не захлинись в бездонній глибині,
Не загуби себе поміж блукання...
Ті очі, що здавалися сумні,
Побачать як все склалась ідеально.

(Написано 24.12.2024)
 

Код нації

Піклуються про власну чистоту,
Порядок у житті та гігієну.
Плекають наче цінність золоту
Свою любов до тіла потаємну.

А варто більше часу приділять,
І дбать про чистоту та силу слова.
Небесної могуті благодать,
Мелодія відтворення — чудова.

Як спів ранковий, ніжний, солов'я,
Як сонце й дощ у час, коли потрібно.
Прекрасна мово, рідная моя,
Дорогоцінна, золота і срібна.

У кожнім слові і краса, і міць,
І бойова, і пісня колискова.
Не прив'язать без волі силоміць,
Народжена від матері в любові.

Код нації закладений з віків
Таємні сили підіймають знову.
І не достатньо всіх прекрасних слів,
Щоб оспівати українську мову!

День української жінки

Де ти черпаєш сили, мудра жінко?
І вроди джерело твоєї де?
Чому лунає пісня ніжно-дзвінко?
Хоч дрібку таємниці хтось знайде?

Це таїнство прихованої вроди,
Незмінної прекрасної душі.
Немов світанок, ніби сонце сходить,
Здаля все бовваніє і блищить.

Так і душа жіноча України
Поєднує і силу, і красу.
Де ти черпаєш сили, рідна, нині?
Як на щиті твоїх дітей несуть?

І невтямки тим воріженькам клятим,
Чом сильні наші дії та слова.
Довіку таємниці не пізнати —
Чому ти досі сильна і жива!

Меч істини

Коли тривога рве на клапті душу,
Складаючи уламки до пітьми,
Я скелю молитвами з місця зрушу,
Щоб змити біль невпинний та німий.

Зберу докупи всі частини серця,
Розкидані недбало по кутках.
Хоч з віком шлях здається наче стерся,
Та лінія розмита нечітка.

Лишається незмінним тільки Слово,
Міцне мов камінь, зовсім не людське.
У час зневіри, піднімаю знову,
Що не боїться КАБів і ракет,

Меч істини, окроплений щит віри
Його любов'ю, кровію Його.
І кожне Слово дороге і щире
Розпалить в серці первісний вогонь.

Розбиті сни складуться наче пазли
В єдину мапу, що веде вперед.
Опісля тугу з сумнівами разом
Найвища сила звідси забере.

26.10.2025

Що шукаєш?

Що ти шукаєш у моїх очах:
На запитання відповідь колишню?
Чи маєш ще властивість пробачать
Те, що так сталось, і чому так вийшло.

Вдивляєшся невпинно в далечінь,
Глибокий зміст шукаючи даремно.
Зриваючись в блакиті знов полинь,
Замайорій у синяві знаменом.

Не захлинись в бездонній глибині,
Не загуби себе поміж блукання...
Ті очі, що здавалися сумні,
Побачать як все склалась ідеально.

24.12.2024

Куди подінусь

Куди я подінусь від Божих очей?
Де місце безпечне, де дім мій ось цей?
Від звуків прильотів ворожих ракет.
Де сховище краще і прихисток де?
Хіба Твоя доля мене не знайде?
Крізь стіни товстезні і милі доріг.
Від гніву Його ще ніхто не зберіг.
У водах глибоких, у надрах землі.
Чи космос відкритий, та шанси малі...
В далеку країну, в якій нині мир,
Куди свої лапи шакал не встромив.
Куди ж я подінусь від долі, що вже
Написана кров'ю, вогнем і ножем.
Чи краще я буду під Божим крилом.
Пекельна рулетка кругом, загалом...
На рідній землі залишуся тоді,
Бо зрештою стануть усі на суді..

23.06.2025

Усіх зважать

Біле стало чорним, чорним стало біле,
На монарше крісло марнославство сіло.
Правда не в пошані, істина — не модна
І за певну плату зроблять, що завгодно.
Вартість є у всього і ціну все має,
Стерлися кордони, пекло стало раєм.
Притаманні світу — боки два медалі,
Крутиться планета, а ми йдемо далі.
Можна сіять будь-що, прийде час пожати,
А плоди понести до своєї хати.
Перевірять ваги тоді людство всеньке.
Стережися, брате, щоб не буть легеньким.

13.10.2025

Книга Даниїла 5:27: «Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким» (Біблія)

«Велич народу не вимірюється його чисельністю, як велич людини не вимірюється її зростом; єдиною мірою служить розумовий розвиток та моральний рівень»

- Віктор Гюго –

Любов врятує світ

Любов під час війни.
Скажіть чи це на часі?
У час важкий сумний
Ще й інші вкрасти ласі.

Тоді, коли журба
Накриє всю свідомість.
Жорстокість, гнів, ти ба,
Гарує вкрай відомо.

Чи місце почуттям,
Якщо інстинкти вищі,
А біль та каяття
У закапелках свище.

І коли смерть гаса
Та на кістках танцює.
Врятує не краса
Любов усіх врятує.

13.12.2025