У видавництві «Академія» вийшла книжка оповідань Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки», до якої увійшли 110 оповідань, серед яких є як класичні оповідання, так і оповідання, написані в стилі мінімалізму.

Українська література є зачинателькою мінімалізму в прозі, жанровою основою якого є коротке оповідання. У 1900 році вийшла книжка Михайла Яцкова «В царстві сатани», яка заклала естетику мінімалізму.  «Гості», «Пегас», «Дитина», «Смерека», «Регіт трупа» та інші твори Яцкова – класика короткого оповідання.

Не знайомі з історією української літератури, американські літературознавці нав’язали світові думку, що мінімалізм у прозі заклав Ернест Гемінґвей своєю першою книжкою «Три оповідання і десять віршів», які з’явилася в 1923 році. У 1970-1980 роках в США активно досліджували американський мінімалізм і «брудний реалізм», і в цих дослідженнях генеалогію жанру короткого оповідання вивели з творчості Ернеста Гемінґвея і Реймонд Карвер. Хоча перша помітна збірка коротких оповідань Карвера «Будь ласка, помовч, будь ласка» вийшла тільки в 1976 році.

Вийшла друком нова, вже сьома, збірка поезій Міли Сонячної під назвою "У прийдешнє". Обкладинку видання прикрасила картина Миколи Бригинця. Обсяг книжки становить 132 сторінки.

Збірка складається з трьох розділів, які розгортаються у декілька тематичних циклів. Кожен із них – це щира, тонка й прониклива історія ліричної героїні. Поезія Міли Сонячної вирізняється серед сучасних літературних голосів особливою атмосферою. У ній відчуваються аромати літнього гербарію, пізньої осені, мед та чорнобривці з маминого городу.

Авторка дбайливо й чутливо прописує найтонші порухи людського серця, створюючи вірші, що стають справжнім листям подорожника для душевних ран.

Інститут політико-правових та релігійних досліджень у 35-ту річницю Незалежності України оголосив лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року»-2026.

Премія покликана підтримувати творчих діячів, відзначати авторів, видавництва та представників творчої спільноти, які зробили вагомий внесок у розвиток і популяризацію української книжки, утвердження високих мистецьких стандартів та розвиток національного письменства.

Цьогоріч серед лауреатів премії – чимало відомих письменників, науковців, журналістів, митців і громадських діячів.

23 серпня 2026 року на 86-му році життя відійшов у вічність Горлач Леонід Никифорович — український поет і прозаїк, журналіст, драматург, Лауреат Шевченківської премії та численних Всеукраїнських і міжнародних конкурсів, Почесний член Ради, учасник установчих зборів, багаторічний головний редактор часопису “Отчий поріг” Товариства «Чернігівське земляцтво».

Леонід Никифорович народився у смт. Ріпки на Чернігівщині. Останні роки свого життя проживав у Ніжині.

Дуже вагомою є літературна спадщина Леоніда Горлача. Він написав і видав понад 50 книжок поезії, прози, публіцистики, шість історичних романів у віршах. Борис Олійник писав про нього: «Твори Леоніда Горлача не лише тішать естетичною досконалістю, а й допомагають глибше пізнати історію України, де ще так рясно зяє білих плям».

За підсумками фінального етапу відбору державної програми підтримки української культури «Тисячовесна-2026» визначено 546 проєктів-переможців. На фінансування програми у державному бюджеті цього року передбачено 4 млрд грн.

Загалом експертна комісія розглянула 1215 заявок. Переможців визначили у шести категоріях:

• «Візуальне мистецтво» — 77 проєктів;
• «Перформативне мистецтво» — 133;
• «Сучасна музика» — 144;
• «Неігрові (документальні) фільми та серіали» — 70;
• «Ігрові фільми та серіали» — 92;
• «Фільми для дитячої аудиторії та анімація» — 30 проєктів.

Ольга Ходацька – письменниця, педагогиня, громадська діячка та заступниця голови Київської «Просвіти». Вона належить до тих постатей, чиє слово лікує, гуртує та дає наснагу в часи найважчих випробувань. Переживши окупацію в Гостомелі на початку повномасштабного вторгнення, по-особливому відчула цінність людського життя, родини та підтримки.

Про поєднання педагогіки та письменництва, відповідальність літератури під час війни, культурний фронт Київської «Просвіти» та філософію проєкту «Поетичний млин» –  читайте в інтерв’ю.

Міністерство культури України розпочало прийом заявок для формування каталогу готових культурних проєктів та ідей. Відбрані ініціативи представлятимуть країну на ключових міжнародних політичних та економічних подіях у 2026–2027 роках, зокрема на Всесвітньому економічному форумі в Давосі та Конференції з відновлення України.

Головна мета каталогу — системно презентувати українську культуру на світовій арені та посилити її видимість у глобальному контексті.

Хто може взяти участь? Долучитися можуть фізичні та юридичні особи, які працюють у таких сферах:

Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.

За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.