Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти передало близько 300 посібників мистецьким ліцеям, закладам фахової передвищої та вищої освіти, які здійснюють підготовку за спеціальністю В5 «Музичне мистецтво».

В межах проєкту «Maqam», громадською організацією «Світарта» у партнерстві зі Союзом общин литовських татар, який підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи, було підготовлено та надруковано видання «Барви Криму: Обробки кримськотатарської народної музики для фортепіано».

Автор цієї збірки кримськотатарський композитор та Заслужений діяч мистецтв України, Каріков Джеміль, що присвятив своє життя рідній музиці та створив уже не одну збірку творів для фортепіано, струнного квартету, для голосу і фортепіано, тощо.

У Києві попрощалися з Аллою Дибою — поетесою, літературознавицею, публіцисткою та дослідницею спадщини Лесі Українки. Алла Диба відійшла у вічність на 75-му році життя. Поховання відбулося 27 листопада на Байковому кладовищі у дерев’яному храмі біля крематорію.

Алла Диба народилася 29 травня 1951 року в Києві, дитячі та юнацькі роки провела в Бучі. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протягом 26 років працювала в Київському музеї Лесі Українки, а з 2000 року — у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Була членкинею Національної спілки письменників України.

Вона десятиліттями досліджувала творчість Лесі Українки, називаючи її «найкращою лілеєю з родинного саду Косачів». Долучалася до діяльності жіночих товариств, активно брала участь у літературних фестивалях і наукових конференціях, зокрема присвячених спадщині Олени Пчілки та культурній історії України.

З 19 листопада фрагмент стіни з роботою британського стрит арт митця Бенксі, на якій зображено жінку в халаті з вогнегасником, знову можна переглянути в Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”. 

З лютого стінопис тимчасово виставлявся у галереї «ZAG» у Львові – під броньованим склом та відкритий для перегляду з вулиці. Тепер твір Бенксі повернувся до Києва.

Оновлена експозиція розмістилася у Великій лаврській дзвіниці. Поруч із сучасною роботою розташоване давньоруське графіті XI століття, яке створив будівничий Успенського собору. Цій роботі майже тисяча років.

Назва конкурсу: «Київські Різдвяні Вірші»

Короткі умови участі:
• Подати один оригінальний вірш різдвяної або зимової тематики.
• Обсяг — до 24 рядків.
• Твір має бути раніше не опублікований.
• Подання до 15 грудня на email: zhinka.ukrainka@gmail.com.
• У заявці вказати: ПІБ, місто, контактний телефон, особистий email.
• Журі визначає 3 переможців, можливі заохочувальні відзнаки.
• Участь — безкоштовна.

Увага! Дитяча поезія на конкурс не приймається!!!

Гастрономічний рушник «ЕНЕЇДА» поєднує традиційну українську вишивку, гастрономічну спадщину та сучасні технології. Це не просто мистецький витвір — рушник стане новим елементом культурної дипломатії України. Протягом цього та наступного року його презентують у понад 15 країнах світу, серед яких країни Європи, США, Канада та Австралія.

Гастрономічний рушник «ЕНЕЇДА» створили в межах співпраці Міжнародного жіночого руху «За сімейні цінності» та Благодійного фонду «МХП-Громаді». Символіка рушника уособлює шлях людини від земного до духовного, єдність поколінь і поду, гармонію чоловічого й жіночого начал, силу життя, любові та безперервність українських традицій.

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив довгий список літературно-мистецьких творів, допущених до першого туру у 2026 році. Про це повідомили на сайті премії. 

До довгого списку ввійшли 118 творів у 13 номінаціях:

Поезія:

Українська співачка Елла Єфімчук представляє нову пісню «Чебрець». Прем’єра композиції та відео відбудеться 7 листопада о 18:00 на офіційному YouTube-каналі артистки. Слова та музика Ірини Файної.

«Чебрець»  це лірична пісня про те, як любов,  підтримка здатні наповнити серце теплом і впевненістю. У центрі сюжету - стан жінки, яка відчуває себе цінною, бажаною і захищеною поруч із коханою людиною.

«Коли жінка відчуває любов і має поруч надійне плече, їй не страшні жодні труднощі і жодні зими. Вона розквітає», - ділиться Елла Єфімчук.

Особливою є символіка назви. В українській традиції чебрець сприймався як травa кохання та ніжної прихильності. Ним дівчата колись прикрашали вінки та букети, вплітали у коси, а на Маковія чебрець ставав частиною оберегової композиції, щоб зберегти любов і тепло в серці.

У пісні «Чебрець» цей образ звучить як аромат спокою, дому та бережного ставлення одне до одного. Мелодія підкреслює м’якість історії, а голос співачки передає інтимність та щирість почуттів. Серце цієї пісні у ніжності, яку хочеться берегти.